Закриті декларації, голова-переселенець, зростання зарплат:
в яку суму обходяться селищні голови Чернігівського району?
У найбільшому за численністю Чернігівському районі з усіх 20-ти територіальних громад 11 є селищними. Це – Любецька, Михайло-Коцюбинська, Олишівська, Ріпкинська, Седнівська, Березнянська, Гончарівська, Деснянська, Добрянська, Куликівська та Козелецька. Звісно ж, кожна із громад різниться за економікою та складом населення – деякі можна прирівняти до сільських, а деякі – до міських. Тож правильно буде провести аналітику доходів керівництва громад, виходячи з чисельності їх мешканців. Почнемо з найбільших за кількістю жителів: Козелецької, Ріпкинської, Куликівської та Михайло-Коцюбинської. Цікаво, в кого серед голів селищних громад Чернігівського району найтовстіші гаманці і як голови громад поправили своє становище за час повномасштабної війни?
Зарплати козелецьких чиновників зростали, незважаючи на війну
Козелецька селищна громада – найбільша за кількістю населення селищна громада в Чернігівському районі. Вона об’єднує 54 населені пункти на площі майже 700 квадратних кілометрів. Довоєнна чисельність населення громади складала 16,1 тисячі чоловік.
Козелецький селищний голова Бригинець Валентин Петрович у 2023 році заробив за основним місцем роботи 462 тисячі гривень. Відтак на другому році великої війни Валентин Бригинець заробляв в середньому щомісяця 38,5 тисячі гривень. Приємним бонусом до зарплати стала чимала міліцейська пенсія. У 2023 році дохід від пенсії голови громади від «Нашого краю» склав 230 тисяч гривень, або понад 19 тисяч гривень щомісяця.
На третьому році війни дохід від зарплати Валентина Бигинця зріс на 131 тисячу гривень – до суми 593 тисячі гривень. Прогресувала і пенсія голови – до цифри 266 тисяч гривень. Відтак, щомісячна зарплата голови Козелецької громади зросла з 38,5 до 49,4 тисяч гривень, а пенсія – до понад 22 тисяч гривень. Якщо ж порахувати загальний дохід пана Бригинця, то у 2023 році він склав майже 860 тисяч гривень або 71,6 тисяч гривень щомісяця.
Секретар Козелецької селищної ради Великохатній Сергій Леонідович у 2023 році проходив військову службу і грошей на зарплату з бюджету громади не отримував. А у 2024 році, очевидно, звільнившись зі служби, секретар задекларував 259,6 тисяч гривень заробітної плати.
На 57 тисяч гривень в рік зросла зарплата заступника селищного голови з фінансово-економічних та соціальних питань Гарбуза Миколи Павловича. Так, якщо у 2023 році чиновник отримав 392,8 тисяч гривень доходу від зарплати, то у 2024 році – вже 449,3 тисячі гривень.
Заступниця селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Золотаревська Олена Олександрівна також покращила власне фінансове становище за рахунок зростання розміру зарплати з 412 тисяч у 2023 до 441 тисячі гривень у 2024 році. Відтак середньомісячний дохід від зарплати заступниці Бригинця склав 36,8 тисяч гривень.
Заступник селищного голови з питань будівництва, ЖКГ та комунальної власності Моцьор Володимир Васильович у 2023 році задекларував 397 тисяч доходу від зарплати, а у наступному 2024 – 426 тисяч гривень.
Другою за рівнем доходів в громаді є керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Набільська Людмила Олександрівна. Її дохід на цій посаді у 2023-24 роках з ріс із 444 тисяч гривень до 521 тисячі гривень. Відтак, середня щомісячна зарплата чиновниці склала 43,4 тисячі гривень.
Якщо ж підсумувати загальну суму, витрачену на зарплати ТОП-управлінцям Козелецької громади, то у 2024 році її розмір сягнув 2,7 мільйона гривень. Для порівняння: попереднього 2023 року ця сума дорівнювала 2,1 мільйона гривень.
У прикордонних Ріпках гаманці керманичів теж не пустують
Величезна за розмірами і друга за кількістю населення Ріпкинська територіальна громада включає 49 населених пунктів, які розкинулись на площі понад 1 тисячу квадратних кілометрів з довоєнною кількістю населення 14,6 тисяч мешканців.
Ріпкинський селищний голова Гарус Сергій Володимирович, незважаючи на війну, збільшив дохід від зарплати на 111 тисяч гривень. Так, якщо у 2023 році чиновник задекларував 542 тисячі гривень доходу з бюджету громади, то вже в наступному – 653 тисячі гривень, збільшивши власний щомісячний дохід від зарплати з 45 тисяч до 54,4 тисяч гривень.
На 84 тисячі гривень порівняно з попереднім роком зріс дохід від зарплати і в секретаря Ріпкинської селищної ради Литвинюк Людмили Михайлівни – з 406 тисяч гривень у 2023 році до 490 тисяч гривень у 2024 році. Отож щомісячні виплати від зарплати секретаря селищної ради складали майже 41 тисячу гривень, або близько однієї тисячі доларів у валютному еквіваленті.
Заступниця Ріпкинського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Драч Світлана Володимирівна також відчула покращення за час війни. Її дохід зріс з 396 до 491 тисячі гривень, тобто на 95 тисяч гривень. Відтак, як і у випадку з секретарем селищної ради, щомісячна зарплата заступниці Сергія Гаруса складала майже 41 тисячу гривень.
Не уникнув підвищення зарплати і керуючий справами (секретар) виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради Остапенко Сергій Володимирович. Щоправда, порівняно зі своїми колегами цей чиновник є найскромнішим: його дохід зріс на 56 тисяч гривень – з 306 до 362 тисяч гривень у 2023 та 2024 роках відповідно. Якщо ж рахувати у категорії щомісячних виплат, то у 2023 році керуючий справами отримував в середньому 25,5 тисяч гривень доходу, а у 2024 – 30 тисяч гривень. Це – найменша зарплата серед усіх ТОП-управлінців Ріпкинської громади. Загальні витрати на утримання цих чиновників у 2024 році склали майже 2 мільйони гривень. Наголошуємо, це лише їх зарплати, премії та надбавки.
У Куликівському матріархаті засекретили доходи керівництва
Третя за чисельністю і одна з найбільших за територією Куликівська територіальна громада об’єднує 23 населені пункти на площі 862 кілометри квадратні. До великої війни в громаді мешкало 14,5 тисячі чоловік.
Керують громадою жінки, такий собі матріархат по-куликівськи. Втім, як показує досвід, цей матріархат позбавлений прозорості. Очолює Куликівську селищну раду селищний голова Постернак Юлія Олександрівна, яка, починаючи з 2021 року, не подає декларацій і не звітує про власні доходи та майно. Це насправді унікальний випадок для Чернігівщини, оскільки Юлія Постернак – єдина голова громади, яка не звітує про свій майновий стан. Чому такі привілеї для виборної посади, яка має доступ до управління бюджетними коштами, – спробуємо дізнатись, надіславши запит на отримання інформації.
Аналогічна ситуація з першою заступницею Юлії Постернак Тетяною Сергіївною Сосімович та керуючою справами (секретарем) виконавчого комітету Куликівської селищної ради Момот Мариною Олександрівною – будь-яка інформація щодо цих посадових осіб у державному реєстрі декларацій – відсутня.
Єдина чиновниця у Куликівській громаді, яка не приховує власних статків – це секретар Куликівської селищної ради Халімон Наталія Миколаївна. За 2023 рік Наталія Халімон отримала з бюджету 434 тисячі гривень заробітної плати. У наступному році дохід секретаря ради зріс до 510 тисяч гривень, або до 42,5 тисячі гривень на місяць.
Зважаючи на те, що лише одна людина з управлінської ланки громади подає декларації, порахувати, в яку суму платникам податків обходиться утримання ТОП-чиновників фізично неможливо. Спробуємо більш широко розкрити цю тему після отримання відповіді на журналістський запит. Сподіваємось, ця інформація зацікавить не лише мешканців громади, від яких закрили інформацію про доходи керманичів.
Голова-переселенка із зарплатою в 70 тисяч гривень
Понад 12 тисяч чоловік мешкали до війни у Михайло-Коцюбинській територіальній громаді, яка об’єднує 42 населені пункти на території, площею 781 квадратний кілометр.
Селищний голова Михайло-Коцюбинської селищної ради Ворох Ніна Володимирівна на власному прикладі доводить: громада, хоч і четверта за чисельністю, але одна з найперших за рівнем доходів чиновницького апарату. На другому році війни голова громади прозвітувала про отримання доходу від зарплати в розмірі 642 тисячі гривень, або 53,5 тисячі гривень щомісяця. Окрім того, Ніна Ворох отримала 69,6 тисячі гривень пенсії. Також чиновниця оформила 4,5 тисячі гривень в якості допомоги на проживання ВПО, а її чоловік отримав 19,2 тисячі гривень благодійної допомоги від фонду «ACTED». Наступного року апетити чиновниці зросли, і річна прибавка до її зарплати склала майже 200 тисяч гривень – дохід зріс до 840 тисяч гривень, або до 70 тисяч гривень щомісяця. До 90 тисяч гривень зріс і її дохід від Пенсійного фонду. Історія з благодійною допомогою від фонду «ACTED» повторилась – цього разу чоловік селищного голови отримав 20 тисяч гривень. 5400 гривень Ніна Ворох отримала від «Червоного Хреста» як допомогу на проживання внутрішньо переміщених осіб. У зв’язку з цим постає логічне запитання: якщо селищний голова – переселенець, то яким чином йому нараховують заробітну плату, хто веде табелі обліку робочого часу? Як і в більшості випадків, прокуратура сліпа і безлика! Але це ще не все – голова громади задекларувала 6200 гривень заробітної плати за сумісництвом від громадської організації «Українська асоціація культурологів-Львів».
З 457 тисяч до 567 тисяч гривень збільшив дохід від зарплати перший заступник селищного голови Михайло-Коцюбинської селищної ради Балабушка Олександр Володимирович. Отож у 2024 році зарплата чиновника складала понад 47 тисяч гривень.
Не відмовилась від прибавки в 97 тисяч гривень і заступник селищного голови Галько Марина Миколаївна – її дохід від зарплати зріс із 498 тисяч гривень у 2023 році до 595 тисяч гривень у 2024 році. Середня зарплата чиновниці склала 49,6 тисячі гривень.
Вирішила не відставати від колег і секретар Михайло-Коцюбинської селищної ради Нємченко Тамара Володимирівна. Якщо на другому році повномасштабної війни вона отримувала щомісяця 35,6 тисяч зарплати, то у 2024 році це вже було 45 тисяч гривень щомісяця. Річний дохід чиновниці зріс з 427,7 тисяч гривень до 541 тисячі гривень.
У 2023 році керуюча справами (секретар) виконавчого комітету Бабич Катерина Григорівна задекларувала 444442 гривні доходу від заробітної плати. А у 2024 році красиву цифру з четвірками замінили на п’ятірки та шістки, річний дохід чиновниці склав 566605 гривень, а це – понад 42 тисячі гривень щомісячної зарплати.
Не треба ходити до ворожки, аби зробити висновок про те, що зарплатну пальму першості у найбільших селищних громадах Чернігівського району утримують чиновники з Михайло-Коцюбинської селищної ради. Утримання п’ятьох селищних управлінців у 2024 році обійшлося платникам податків в кругленьку суму, яка сягнула 3,1 мільйона гривень (у попередньому році утримання ТОП-апарату обходилося бюджету в 2,5 мільйона гривень на рік). Як і в попередніх випадках, дива не трапилося – ніхто з чиновників не відмовився від захмарних зарплат на користь Збройних Сил України, а навпаки – їх рівень лише виріс. Відкритим залишається не лише питання моралі, а й законності, бо, як бачимо, в Куликівській громаді троє ТОП-чиновників три роки поспіль не подають декларацій, а в Михайло-Коцюбинській громаді голова, будучи офіційно переселенкою, отримує зарплату з бюджету. Звісно, цього не бачать прокурори із зарплатами 80-100 тисяч гривень, хоча держава платить їм за те, щоб вони виконували функцію нагляду. У наступній публікації ми дослідимо декларації чиновників решти селищних рад. Дива чекати не варто!
Віталій НАЗАРЕНКО
