Правила етичної поведінки державних службовців

Правила етичної поведінки державних службовців

Одним із важливих заходів запобігання проявам корупції на державній службі є формування професійної етики, фіксація основних правил етичної поведінки, які очікуються від державних службовців.

Правила етичної поведінки визначені розділ VI Закону України “Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі – Закон). Дані правила стосуються вимог до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (посадових осіб юридичних осіб публічного права) (надалі – Особи), якими вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень.

Норми вищезазначеного Закону є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики державних службовців.

Національним агентством з питань запобігання корупції затверджено загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.

До загальних правил етичної поведінки державних службовців відносяться:

· «Додержання вимог закону та етичних норм поведінки». Особи під час виконання своїх службових повноважень зобов’язані неухильно додержуватися вимог Закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими;

· «Пріоритет інтересів». Особи, представляючи державу чи територіальну громаду, мають діяти виключно в їх інтересах;

· «Політична нейтральність». Особи зобов’язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків. Дане правило не поширюється на виборних осіб та осіб, які обіймають політичні посади;

· «Неупередженість». Особи, мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання;

· «Компетентність і ефективність». Особи повинні сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження та професійні обов’язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності;

· «Нерозголошення інформації». Особи не мають права розголошувати і використовувати в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов’язків, крім випадків, встановлених законом;

· «Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень». Так, Особи, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані утримуватись від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать закону. Також Особи повинні самостійно оцінювати правомірність наданих керівництвом рішень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разі виконання таких рішень чи доручень. У разі отримання для виконання рішень чи доручень, які Особа вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, вона повинна негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому вона працює, а виборні особи - Національне агентство.

Слід звернути увагу на те, що перше місце серед корупційних ризиків посідає недоброчесність поведінки державних службовців.

Етично-психологічні аспекти та соціально-правові фактори мають досить великий вплив на сумлінність державних службовців при виконанні останніми посадових обов'язків, оскільки державний службовець завжди приймає рішення у першу чергу на підставі власного досвіду, психологічного ставлення до виконуваної роботи, а також ґрунтуючись на особистих переконаннях і персональному соціально-матеріальному становищі.

Зважаючи на вищевикладенне, під час добору осіб на посади державних службовців одним із вагомих критеріїв має бути, зокрема, така моральна риса, як доброчесність (чесність, моральність, добропорядність).

Головний спеціаліст сектору з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Чернігівські області Ю.В.Бурзак