Нові імена вулиць Чернігова
(Продовження)
Вулиця Бєлінського (стара назва) – вулиця Єлецька (нова назва)
Замість назви на честь російського літературного критика вулиця отримала свою історичну назву, яку мала ще до 1922 року. У давньоруські часи вона поєднувала історичну частину міста з Єлецькою горою, а в планах Чернігова згадується з ХІХ століття. Вибір назви не випадковий – вулиця закінчується під стінами Єлецького Успенського монастиря, який за легендою, відомою не тільки жителям міста, заснований князем Святославом Ярославичем у зв’язку з появою на одній з ялин цієї місцевості чудотворної ікони Божої Матері.
Вулиця Богунського (стара назва) – вулиця Івана Богуна (нова назва)
Вулиця отримала ім’я українського військового і державного діяча, козацького полководця періоду Хмельниччини Івана Богуна, замість того, щоб іменуватися на честь Богунського полку, який під командуванням М.О. Щорса в січні 1919 року зайняв Чернігів, витіснивши війська С. Петлюри. Івана Богуна, одного з найвидатніших лицарів Козаччини 1664 року, закатовано поляками біля міста Новгорода-Сіверського, де зараз його символічна могила.
Вулиця Боженка (стара назва) – вулиця Мартина Небаби (нова назва)
Перейменування цієї вулиці викликало найбільше суперечок серед мешканців міста, які чомусь не сприйняли ім’я полковника, військового та політичного діяча часів Богдана Хмельницького. І все ж замість Боженка, учасника боротьби за встановлення радянської влади в Україні за допомогою російських більшовиків, вулиця тепер гордо носить ім’я Мартина Небаби, котрий у 1648 році очолив народне повстання проти польської шляхти на Чернігово-Сіверщині, став організатором і першим полковником Борзнянського полку, а з 1649 року – полковником чернігівським.
Вулиця Борисенка (стара назва) – вулиця Громадська (нова назва)
Вулиці, що донедавна носила ім’я першого секретаря Чернігівського обкому КПУ Миколи Борисенка, повернуто стару назву, походження якої пов’язують з діяльністю таємної Чернігівської громади, яка виникла у 1893 році для захисту і розвитку української культури. Всім відомо, що Валуєвський циркуляр забороняв видання книг українською мовою, тому члени громади – такі культурні діячі, як Борис Грінченко, Степан Ніс, Михайло Коцюбинський – мали на меті створення та поширення літератури українською мовою не тільки серед містян, а й в першу чергу серед мешканців найближчих сіл для просвітницької діяльності серед них.
Вулиця Войкова (стара назва) – вулиця В’ячеслава Чорновола (нова назва)
Раніше вона носила ім’я Петра Войкова – радянського комуністичного діяча, вбивці, котрий брав участь у розстрілі царської родини Миколи ІІ і до Чернігівщини ніякого відношення не мав. Тепер вулиця носить ім’я В’ячеслава Чорновола – українського політика, діяча руху опору, лідера організації «Народний рух», Героя України, лауреата Міжнародної журналістської премії ім. Ніколаса Томаліна, ініціатора проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України. Він неодноразово відвідував Чернігів, бував у Коропському районі, адже звідти походять родичі його дружини, бував у Ніжині, об’їхав усю Чернігівщину зі своїми виступами.
Підготувала Катерина ТВЕРЕЗОВСЬКА
