Норвежці інвестують у Борзнянщину
«Коли ми сюди заходили, то на полях стояли бур’яни в зріст людини»
Приватне підприємство «Артанія-Агро» орендує близько трьох тисяч гектарів земель в Борзнянському районі. Половину з них – 1,5 тисяч гектарів орендують у Кинашівці, решту – у Високому, Маличиній Греблі та Носелівці. В Носелівці україно-норвезьке підприємство має головну технічну базу, саме там стоїть потужна техніка аграріїв та працюють люди.
За словами директора «Артанії-Агро» В’ячеслава Лищинського, підприємство діє на території району з 2009 року. Нині там працює близько 60 чоловік, є власний технічний парк. Щоправда, у найбільш гарячі періоди техніки катастрофічно не вистачає, тож до роботи залучають місцевих фермерів.
«Ми не спеціалізуємося на якійсь одній культурі, а намагаємося вирощувати всього потроху, – знайомить зі специфікою діяльності «Артанії-Агро» її директор. – Вирощуємо пшеницю, кукурудзу, рапс, овес, ячмінь, соняшник, люпин, горох, сою».
За словами В’ячеслава Лищинського, підприємство функціонує завдяки залученню приватних інвестицій – українських та норвезьких. До того ж оборотні 
«Коли ми сюди заходили, то на полях стояли бур’яни в людський зріст, – пригадує В’ячеслав Лищинський. – Тож перші два роки ми фактично боролися з бур’янами».
Тутешні хлібороби так дохазяйнувалися, що навіть норвежці насилу звільнили захаращені поля від бур’янів.
Високий відсоток та соціальна відповідальність
«Артанію-Агро» називають одним із найбільш соціально відповідальних інвесторів, адже орендна плата за землю є чи не найвищою в районі.
«Востаннє з власниками паїв ми переуклали договори два роки тому, – каже директор підприємства. – Ми позитивно сприймаємо законодавчі зміни і вважаємо, що збільшення мінімального терміну оренди до десяти років – це нормальний і гарантований період, коли орендар може спокійно інвестувати у виробництво, не боячись за те, що у нього заберуть землю, – розмірковує В’ячеслав Валентинович. – Разом із тим, на відміну від більшості аграрних компаній, ми залишаємо вибір за людьми, даємо їм час подумати, не укладаємо договори оренди більше, ніж на 15 років. До того ж різниця у відсотках між 10 і 15 роками невелика – ми платимо 7,5 відсотка тим, хто підписав з нами договір на 10 років, і 8 відсотків тим, з ким порозумілися на найближчі 15 років. Люди повинні мати можливість вибору».
Один із засновників компанії норвежець Хель Магнус Холланд головною умовою діяльності підприємства називає соціальну відповідальність. На прохання селян із Кинашівки минулого року підприємство виділило гроші на окультурення місцевого ставка.
Цього літа норвежці приїхали подивитися на зроблене. Роботою інвестори залишилися задоволені: ставок не просто почистили, але й завезли на пляж пісок, поруч встановили альтанку. Відтак водойма стала найулюбленішим місцем літнього відпочинку для місцевої молоді.
Норвезький посол приїхав інкогніто і без охорони
Подібну, але значно глибшу роботу компанія планує провести у районному центрі – Борзні. Плани у норвежців амбітні – розчистити та окультурити річку Борзенка. Щоправда, для «Артанії-Агро» цей проект може виявитися важко підйомним, тож підприємці міркують над тим, як залучити політику грантів норвезького посольства.
«Там потрібні справжні будівельні роботи, – говорить Хель Магнус Холланд. – У тому числі проектно-кошторисна документація, купа дозволів і головне – гроші, які ми плануємо залучити з Норвегії».
Посприяти реалізації планів пообіцяв своєму земляку Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні Уле Тер'є Хорпестад. Він завітав на Борзнянщину фактично інкогніто, без охорони та дипломатичного транспорту. У спілкуванні пан Посол доволі стриманий та простий. Побувавши на колосистих полях Борзнянщини, Уле Хорпестад, без перебільшення, був приємно вражений побаченим.
«Сільське господарство в Україні має величезний потенціал, – каже пан Посол. – У вас дуже родючі ґрунти і величезні простори. У Норвегії ситуація кардинально відрізняється. У нас людину, яка має у власності 20 гектарів землі, вважають великим землевласником, – посміхається Уле Тер’є Хорпестад. – Величезний плюс норвезької моделі господарювання – це те, що держава субсидує аграріїв. Насправді нашим виробникам було б дуже важко вести сільське господарство без підтримки держави».
Вражений багатством та просторами українських земель, Посол Норвегії назвав Україну ідеальною для сільського господарства. Залишилося всього нічого – адаптувати європейську модель господарювання.
Директор ПП «Артанія-Агро» В’ячеслав Лищинський переконаний, що в Україні адаптована норвезька модель не працює. Для того ж, аби вона запрацювала, потрібно три складові.
«Перша – це наявність 100-150 гектарів землі, яку може обробляти одна родина з 5-7 людей, – пояснює аграрій. – Обов’язковою умовою є підтримка з боку держави – надання пільгових кредитів, субсидування тощо».
«Коли норвезький фермер збирається отримати від держави субсидію, то це виявляється настільки складно, що лише один Бог і головний дилер знає, як все оформити, – вклинюється в розмову Хель Магнус Холланд. – Норвезькі фермери мусять дотримуватися багатьох законів, пов’язаних із використанням хімічних добрив, правильною сівозміною тощо. Але фермери все одно отримують субсидії, а держава – гарантовано якісну і екологічно чисту продукцію від національного товаровиробника».
Не продавайте землю!
Норвежці, країна яких не входить до Європейського Союзу, багато чули про земельну реформу в Україні, яку нам нав’язують із Заходу і яку останні кілька місяців так активно розкручують урядові структури. Щоправда, публічно висловлюватися з цього приводу Надзвичайний і Повноважний Посол Норвегії в Україні Уле Тер'є Хорпестад не захотів, дипломатично промовчав. А от його земляк Хель Магнус Холланд, який не один десяток років свого життя присвятив сільському господарству, висловився не по-скандинавськи емоційно.
«Моя особиста думка: українців обдурять, селяни в одну мить можуть стати безземельними, – застерігає норвежець. – Існує реальна небезпека захоплення українських чорноземів транснаціональними корпораціями, не обов’язково лише українськими олігархами. Більшість грошей виводитимуть за кордон. Як відомо, великі корпорації не піклуються про людей та інфраструктуру, їх цікавить виключно заробіток. Внаслідок такої діяльності не буде роботи, школи, ФАПи і дитячі садочки закриють, а більшість українських сіл назавжди зникне з карти».
Аби не трапилося непоправного, норвежець радить переосмислити цінність української землі і по-новому підійти до моделі господарювання.
«З вашим потенціалом ви станете світовою житницею», – резюмував мудрий норвежець.
Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора
