Хто найбільше споживає і скидає води
У 2019 році населення та галузі економіки Чернігівщини отримували достатню кількістю як питної, так і технічної води.
За даними Деснянського басейнового управління водних ресурсів, державним обліком водокористування в межах території Чернігівської області охоплено 727 підприємств-водокористувачів. З них 19 водокористувачів в суббасейні верхнього Дніпра, 157 – в суббасейні середнього Дніпра, 551 – в суббасейні річки Десна.
Забезпечення питних і господарсько-побутових потреб населення, більшості промислових та сільськогосподарських підприємств здійснювалось переважно за рахунок забору води питної якості з підземних водоносних горизонтів у порядку спеціального водопостачання.
Найбільшим користувачем підземних вод на території області залишається Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» (м. Чернігів), питне та господарсько-побутове водопостачання якого базується на заборі підземних вод. У порівнянні з 2018 роком забір питної води залишився на одному рівні (близько 17 млн.м3).
Стосовно поверхневих вод, то найбільший забір з річки Десна здійснювався Комунальним енергетичним підрозділом «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ «Фірми «ТехНова». Відносно 2018 року ці обсяги зменшились на 44%. Причина – зміна режиму роботи підприємства.
Загальний обсяг забору води для всіх цих потреб склав 102 млн.м3, у тому числі підземної – 44 млн.м3, поверхневої – 58 млн.м3. У порівнянні з попереднім роком забір підземної води зменшився на 0,1 млн. м3, поверхневої – зменшився на 27 млн. м3.
***
Загальний об’єм скинутих стічних вод у поверхневі водні об’єкти Чернігівщини за 2019 рік становить 69 млн.м3 (у 2018 році – 95,5 млн.м³).
За галузями економіки вони розподілилися наступним чином:
- комунальне господарство (15 суб’єктів) — 18,4 млн. м3,
- сільське господарство (6 суб’єктів) — 12,2 млн. м3,
- промисловість - (10 суб’єктів) — 38,4 млн. м3.
У поверхневі води області у суббасейні верхнього Дніпра скиди надходили із одного точкового джерела, середнього Дніпра із восьми, суббасейні річки Десна – 22.
За категорійністю очистки скиди стічних вод розподілилися наступним чином:
забруднені – 14 млн. м3, надходили з 13 підприємств області;
нормативно-очищені – 6 млн. м3;
нормативно чисті без очистки – 49 млн. м3.
Основними забруднювачами залишаються підприємства комунального господарства. Найбільший з них – КП «Чернігівводоканал», проте порівняно з минулим роком підприємство зменшило скид недостатньо очищених стічних вод на 2,8 млн. м3. Загалом минулого року в р. Білоус цим підприємством скинуто 12,1 млн. м3 (у 2018 році - 15 млн. м³) недостатньо очищених стічних вод з перевищенням доведених нормативів гранично допустимого скиду по вмісту фосфатів у 1,2 рази і 2,5 млн. м3 нормативно-очищених.
Причиною усіх негараздів залишається застарілість та зношеність каналізаційних мереж, перевантаженість або недовантаженість обладнання. Відсутність регулярних капітальних ремонтів очисні споруди не в змозі очищувати стічні води до нормативів гранично-допустимих скидів. Така неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок суббасейну середнього Дніпра: Удай, Іченька, суббасейну річки Десна: Снов, Остер, Білоус, Борзенка, Вздвиж і безпосередньо річки Десна.
Більшість очисних споруд вимагають модернізації та реконструкції, на що просимо звернути увагу водокористувачів з метою недопущення забруднення водних об’єктів регіону.