Екуменічний Великдень у Святій Троїці
У Чернігові представники п’яти християнських конфесій спільно молились за мир в Україні. Символічно, що знакова подія відбулась у стінах чернігівського Свято-Троїцького собору – визначної архітектурної пам'ятки доби Гетьманщини, збудованої коштом гетьмана Івана Мазепи. Спільний молебень архієреїв Православної Церкви України, Української Православної Церкви, Української греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви та протестантів із церкви «Спасіння» є прикладом екуменізму і на думку дослідника церковного руху Сергія Шумила, Чернігів подає приклад усій Україні.
Цьогоріч Великдень став справжнім символом єдності і не тільки тому, що 20 квітня Воскресіння Христове водночас відзначали православні, греко-католики та римо-католики, але й через те, що саме цього дня у Чернігові відбулася духовна подія, рівній якій ще не було.
Дослідник церковного руху, директор «Міжнародного інституту Афонської спадщини» Сергій Шумило назвав цю подію прикладом екуменізму – ідеології та руху за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.
«Чернігівські єпископи ПЦУ (Антоній) та УПЦ (Никодим) разом з кліриками УГКЦ, РКЦ та протестантами у старовинному Троїцькому соборі з нагоди Пасхи Христової провели спільний екуменічний молебень за Україну, за українських воїнів, за перемогу та мир, – коментує подію теолог. – Замість ворожнечі – цікавий досвід розвитку екуменічного діалогу, за яким майбутнє. Особливо символічно, що спільний молебень відбувся з нагоди свята Пасхи Христової, яку цього року спільно святкують християни Сходу та Заходу».
У широкому розумінні екуменізм є теорією та практикою, спрямованою на примирення усіх релігій світу. Втім, наразі найбільш важливо, що ПЦУ та УПЦ, які до цього залишались ворогуючими конфесіями, попри спротив москви, все-таки заклали початки спілкування на рівні архієреїв. Тож є надія на те, що після спільних молитов будуть і кроки до справжнього об’єднання в одну велику Христову Церкву, позбавлену впливу кремля.
Віталій НАЗАРЕНКО
