Будинок-привид чернігівських можновладців

У самісінькому серці Чернігова на території, яка колись належала одному із жеків, виріс суперелітний будинок на 14 квартир. Щасливими власниками зручних апартаментів у центрі міста стали імениті особи Чернігівщини, здебільшого колишні високопоставлені обласні чиновники або ж їхні близькі родичі. Та чи здогадуються вони про те, що їхній суперелітний, з підігрівом підлоги, підземним гаражем, облицьований мало не мармуром будинок де-юре висить у повітрі?

Виявилося, що будинок для чернігівського бомонду збудований із порушеннями практично всіх містобудівних норм, шляхом самозахоплення комунальної землі, за яку забудовник не заплатив ні копійки і якою продовжує користуватися безкоштовно. Виходячи з документів, які опинилися у розпорядженні редакції, горе-забудовник обдурює не лише громаду Чернігова, але й самих мешканців елітного будинку, протиправно збираючи з них гроші за його обслуговування.

Темпам будівництва позаздрить Аладін

Від самого початку і до завершення зведення багатоквартирного житлового будинку по вулиці Коцюбинського, 58-А проходило з численними порушеннями. У 2004 році будівельне підприємство ВАТ «ПМК-210» самовільно зайняло земельну ділянку розміром у 20 сотих, яка належала комунальному підприємству Чернігівської міськради «ЖЕК №2». Це аж ніяк не обурило ні представників міської ради, ні правоохоронні структури. Навпаки – будівництво елітного будинку проходило надшвидкими темпами. Настільки швидкими, що представники забудовника просто забули про виготовлення належної містобудівної документації, як то: проект землеустрою, договір оренди земельної ділянки, інженерно-технічна документація. Без цих документів проводити будівництво заборонено апріорі. Втім, це аж ніяк не зупинило ані керівника фірми Лева Сороновича, ані представників виконкому Чернігівської міської ради. Двадцятого грудня 2004 року міськвиконком спішно дозволяє ВАТ «ПМК-210» проектно-вишукувальні роботи на вже збудований і, не виключено, заселений будинок. А 31 грудня, як кажуть, «під ялинку», всього через 10 днів, виконком затверджує акт прийому в експлуатацію новобудови. Погодьтесь, таким темпам позаздрив би сам Аладін!

Кажуть, серед мешканців «будинку-привиду» такі імениті на Чернігівщині особи, як: колишній голова Чернігівської ОДА, а нині один із діючих заступників Чернігівської обласної ради Валентин Мельничук, екс-заступник голови Чернігівської ОДА і екс-керівник її апарату Микола Стрілець, головний санітарний лікар Чернігівщини Микола Донець, головний лікар однієї з лікарень обласного центру Володимир Фаль, екс-голова Чернігівської обласної державної податкової інспекції Валентин Осипенко, колишній голова Чернігівської обласної ради Василь Ковальов. Щоправда, назвати цих поважних людей щасливими власниками житлової площі в центрі Чернігова важко – дорогі квадратні метри зазвичай оформлені на їхніх близьких родичів.

Перевірити правдивість інформації нескладно, адже права власності офіційно задокументовані. Зокрема, у рішенні виконкому Чернігівської міськради № 3 від 24 січня 2005 року зазначено: «... Видати свідоцтва на право власності згідно з листом ВАТ «ПМК-210» від 28.12.04 № 792 по вулиці Коцюбинського, 58-А: ...Осипенко Ользі Іванівні на чотирикімнатну квартиру №13 (за дивним збігом обставин, колишній керівник обласної податкової адміністрації також носить прізвище Осипенко, – Авт).; Ковальовій Неонілі Тімофіївні на чотирикімнатну квартиру № 14 (екс-голову Чернігівської облради звати Василь Ковальов); Мельничук Ользі Валентинівні на чотирикімнатну квартиру № 12 (колишній очільник Чернігівської ОДА – Валентин Мельничук).

І будівельники, і комунальники…

Але Господь з ними, з колишніми чиновниками. Заробили вони на елітні апартаменти в центрі Чернігова чи ні – це компетенція антикорупційних органів. Інша річ: чи знають вони про те, що їхня житлова площа є проблемною і що рахунки за її обслуговування та утримання їм виписують незаконно? За всіма правилами, будинок мали би передати на обслуговування комунальникам, одначе цього не було зроблено, оскільки дім зведено з численними порушеннями домобудівних норм.

Рішенням міськвиконкому від 31 грудня 2004 року № 315 замовника будівництва 14-ти квартирного житлового будинку ВАТ «ПМК-10» (після зміни організаційно-правової форми це – КТ «ТОВ «Поліссяєвробуд») по вулиці Коцюбинського, 58-А було зобов’язано передати будинок комунальному житлово-експлуатаційному підприємству «ЖЕК-2». Вищезазначене рішення міськвиконкому від 2004 року залишається невиконаним, будинок і досі не передали у комунальну власність територіальної громади. Причина цього – низка порушень державних будівельних норм. «Будинок-привид» експлуатують з початку 2005 року, але земельна ділянка під ним та прилегла до нього земля не впорядковані. Зокрема, впродовж десяти років відсутня землевпорядна документація та договір оренди земельної ділянки.

Назустріч забудовнику правдами і неправдами намагалися піти в міській раді вже цього скликання. Так, рішенням Чернігівської міської ради від 7 жовтня 2015 року «Поліссяєвробуду» надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2125 гектара (попереднім рішенням площа ділянки складала 0,2078 гектара), по вулиці Коцюбинського, 58-А для обслуговування та експлуатації житлового будинку з подальшою передачею земельної ділянки в оренду. Незважаючи на рішення, КТ «ТОВ Поліссяєвробуд» до цього часу не розробило технічної документації.

Керуючий справами виконкому Сергій Фесенко, який ставив особистий підпис під інформаційним запитом, також повідомив, що договір оренди між Чернігівською міською радою та КТ «ТОВ «Поліссяєвробуд» не було укладено. Отже, землею чернігівської громади забудовник користується безкоштовно. Окрім того, горе-забудовник дурить і самих власників елітного житла. Рішення про визначення виконавця послуг міською радою не було прийнято, одначе забудовник, зареєструвавши свою економічну діяльність за КВЕД, не отримавши дозволів, не уклавши договорів, упродовж десятка років збирає з мешканців елітного будинку квартирну плату, розмір якої він сам і встановив.

Як гуртожитки стають квартирами

Горе-будівельники дурять не лише чернігівський бомонд, але і звичайних посполитих. Яскравий приклад тому – багатоквартирний будинок у Чернігові по вулиці Доценка, 7-В. За великим рахунком, цей будинок також є будинком-привидом. Із більше ніж 60 квартир тільки 5 передано в комунальну власність. Так, рішенням виконавчого комітету Чернігівської міськради за номером 15 від 21 січня 2013 року квартири № 11, 14, 15, 42 та 45 передали у комунальну власність територіальної громади та господарське відання КП «ЖЕК-10» Чернігівської міськради. А що решта? А решта квартир висять у повітрі! Річ у тому, що цей будинок – колишній гуртожиток, який підприємство Лева Сороновича ВАТ «ПМК-210» на власний розсуд і нашвидкуруч переробило на квартири і потім продало. Зрозуміло, що не як кімнати, а вже як квартири. Спроби ознайомитися із архітектурним планом увінчалися фіаско – його просто немає. Відтак, за всіма документами цей будинок рахується як гуртожиток. Втім, це не заважає КТ «ТОВ «Поліссяєвробуд» стягувати квартирну плату з його мешканців. Знову ж таки, без відповідних на те дозволів.

Діями забудовників та чиновників зацікавилася громадськість. На переконання членів громадської організації ««Національний координаційний комітет сприяння протидії корупції», дії високопосадовців та забудовника мають усі ознаки протиправної діяльності.

«Затвердивши відповідний акт «під ялиночку», тодішній міський голова Чернігова Олександр Соколов та його заступник свідомо пішли на порушення чинного законодавства, зловживаючи владою та проявивши, як мінімум, службову недбалість», – коментує представник організації Олександр Сакір.

Та найбільше питань до забудовника. За словами активістів, із подібними порушеннями будівельного, житлового, земельного, природоохоронного законодавства Лев Соронович збудував, змінив статут та подальшу експлуатацію мінімум шести будинкам.

У чернігівській прокуратурі третій місяць поспіль припадає пилом кримінальне провадження, зареєстроване 24 червня 2016 року. Лева Сороновича звинувачують у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Кримінальне провадження порушили за ч. 4 ст. 197-1 КК України, одначе подальшого ходу розслідуванню не дають. Єдиним результатом кримінальної справи стали «тіньові торги» та тиск з боку органів слідства на заявника з вимогами здати інформаторів. Зрозуміло, що забудовник знає багато і у випадку належного розслідування може потягнути за собою багатьох із колишніх і теперішніх, адже не бачити під носом злочину можуть тільки поплічники.

Віталій НАЗАРЕНКО, фото автора

Розроблено ТОВ "СОТА ЛАБС"